ЕТНОМУСИГИШЦНАСЛЫГ
МУЬАМ ВЯ ЗАМАН
Илгар ЯЛИЙЕВ
Search

ЕТНОМУСИГИШЦНАСЛЫГ
МУЬАМ ИФАЧЫЛЫЬЫ СЯНЯТИНДЯ ХАНЯНДЯ ВЯ САЗЯНДЯ ДЯСТЯЛЯРИНИН РОЛУ
Мяжнун КЯРИМОВ, Фуад ЯЗИМЛИ
ШАМАН АЙИНЛЯРИНИН МУСИГИСИ ЩАГГЫНДА
Сялтянят ТАЬЫЙЕВА
АЗЯРБАЙЖАН ХАЛГ МЯИШЯТ МАЩНЫЛАРЫНА БИР НЯЗЯР
Айтякин ЩЯСЯНОВА
ХАНЯНДЯЛИК СЯНЯТИНЯ ДАИР
Рафаел МУСАЙЕВ
ФЛЕЙТА ВЯ НЕЙ МУСИГИ АЛЯТЛЯРИНИН МЦГАЙИСЯЛИ ТЯЩЛИЛИ
Илщам НЯЖЯФОВ
АЗЯРБАЙЖАН ВЯ ТЦРК МУСИГИСИНДЯКИ ЪАНР ПАРАЛЕЛЛЯРИНЯ ДАИР
Сещраня ГАСЫМИ
ЙАСТЫ БАЛАБАНЫН ЩЯСРЯТ НАЛЯСИ
Севда НУРУГЫЗЫ
ХАЛГ МАЩНЫЛАРЫНА ДАИР ЦЗЕЙИР ЩАЖЫБЯЙОВУН АРАШДЫРМАЛАР
Севда МЯММЯДЛИ
АЗЯРБАЙЖАН ХАЛГ ЧАЛЬЫ АЛЯТЛЯРИ АНСАМБЛЫНДА КАМАНЧАНЫН РОЛУ
Йагут СЕЙИДОВА
ХАЛГ МАЩНЫЛАРЫНЫН АЗЯРБАЙЖАНДА ВЯ ТЦРКИЙЯДЯ ИФАЧЫЛЫГ ВАРИАНТЛАРЫНЫН ПОЕТИК МЯТНИНЯ ДАИР
Ашкын ЧЕЛИК
ГУРБАН ПИРИМОВУН ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫНДА “ЧОБАН БАЙАТЫ”
Нярмин ИБРАЩИМОВА
АШЫГ МУСИГИСИНИН БЯЗИ ЛАД-МЯГАМ ХЦСУСИЙЙЯТЛЯРИ
Ханым ЯЛИЙЕВА
АЗЯРБАЙЖАН МУЬАМЫ ГАФГАЗ РЕЭИОНУНДА
Муьам инжясянятинин тарихи жоьрафийасы. Проблемин гойулушуна даир

Ариз АБДУЛЯЛИЙЕВ
АЗЯРБАЙЖАН ВЯ ТЦРК МУСИГИСИНИН МЦГАЙИСЯЛИ ТЯЩЛИЛИНИН БЯЗИ АСПЕКТЛЯРИ
Айнуря ГУЛИЙЕВА
МУЬАМ ВЯ ЗАМАН
Илгар ЯЛИЙЕВ
ШЯКИ МУСИГИ ФОЛКЛОРУНУН ЪАНР ТЯСНИФАТЫ
Сяадят ТЯЩМИРАЗГЫЗЫ

 


       Тарихин инкишаф пилляляриня нязяр салсаг эюрярик ки, антик дюврдян бу эцня гядяр бизя эялиб чатан инжясянят сащяляриня аид нцмуняляр ичярисиндя мусигийя вя онун нязяри тящлилиня щяср олунмуш йазылы мялуматлар кифайят гядяр вар.Бутцн бунлар ону эюстярир ки, инсан щяйатында ясас елм сащяляриндян бири кими мусигийя дя щямишя эениш йер айрылмышдыр. Шярг халгларынын йаддашларына щякк олунмуш муьамлар да йарандыьы дюврдян бу эцня гядяр щямишя актуал мювзу олараг елм адамларынын диггят мяркязиндя олмушдур. Цмуми бир кюкдян бящрялянян муьамлар щяр бир халг тяряфиндян севиляряк юзцнцнкиляшдирилмиш вя щямин халгын рущуна уйьун олараг инкишаф етмишдир. Шярг халгларынын юзцнямяхсус тярздя адландырдыьы бу мусиги нцмуняляри форма, инкишаф сявиййяси вя истигамятлярийля мцхтялиф олсалар да ъанр етибары иля ейнидирляр.

        Ясрлярля мусиги тядгигатчыларынын мараг даирясиндя олан муьам сяняти енсиклопедик билийя малик олан Ибн-Сина, Ябу Насир ял Фяраби, Сяфияддин Урмяви, Ябдцлгадир Мараьайи, Мирзябяй, Мир-Мющсцн Нявваб кими мусиги билижиляринин рисаляляриндя юз яксини тапмышдыр. Гядимдя алимлярин тябият елмлярини даща йахшы мянимсямяляри,онларын мусигинин астрономик бцржлярля дяйишмяси, планетлярля баьлылыьы, инсан организминя тясири вя онун мцалижяви ящямиййятляри барядя мцлащизяляр иряли сцрмясиня кюмяклик эюстярмишдир. Гядим йазылара нязяр саларкян шярг мусигисинин бцнювряси вя сцтуну сайылан 12 муьамын инсан организминя эцнцн щансы вахтында тясири вя бязи хястяликлярдя онларын мцалижяви ящямиййятли олмаларынын шащиди олуруг. Бу дялилляр мусигинин о жцмлядян муьамларын, танрыдан инсанлара бяхш олунмуш вя заман-заман арашдырылмасына бахмайараг юз сирлярини там олараг ачмайан илащи бир мюжцзя олдуьуна яйани сцбутдур. Ц.Щажыбяйов Шярг мусиги алямини 12 бцржлц 6 сцтунлу бир бинайа ябяс йеря бянзятмямишдир. 12 ясас муьам вя 6 аваз цзяриндя гурулан Шярг мусигиси инкишаф едяряк мцхтялиф халгларын дцнйа эюрцшцня, мусиги дуйумуна уйьун олараг шахялянмишдир. Бу шахялярдян бири олан Азярбайжан муьамлары бядии естетик жящятдян Иран дястэащлары, Юзбяк-Тажик шашмакомлары, Уйьур мукамлары, щинд рагалары, яряб нубалары, тцрк макамлары, тагсимляриля чох йахындыр вя шярг мусигисиндя цмуми яняняляря маликдир.

       

Жядвял№1

Юзбяк Шашмакомлары



1. Бцзцрк
2. Рост
3. Няво
4. Дцэощ
5. Сеэощ
6. Ирог



Тцркмян макомлары



1. Мугамлар башы
2. Гонурбаш мукамы
3. Еркяклик мукамы
4. Айрылыг мукамы
5. Гошатяпя мукамы
6. Няляр эюрцндц мукамы
7. Беркели чокай



Уйьур макомлары



1. Рак
2. Жаббиййят
3. Мушавиряк
4. Чариэащ
5. Пянжэащ
6. Цззал
7. Цшшаг
8. Яжям
9. Байат
10. Нява
11. Сеэащ
12. Ираг

Тцрк бясит макамлары



1. Чарэащ
2. Раст
3. Цшшаг
4. Буселик
5. Кцрдц
6. Щижаз
7. Цззал
8. Щумайун
9. Зирэцля
10. Карчигар
11. Щцсейни
12. Сузинак
13. Нява


1.Т.Морозова. Рага в музыке Хиндистани. М., «Икар», 2003. с.103.

Материалларла бцтювлцкдя таныш олмаг цчцн ъурналын чап вариантына мцражият едя билярсиниз.

   
    copyright by musiqi dunyasi 2000-2005 ©

 


Next Page