ПОРТРЕТЛЯР
MUSИQИNИN АЛИЖЯНАБ CЯNGAVЯRI (Октай Абасгулийев - 70)
Leyla MЯMMЯDOVA
Search

ПОРТРЕТЛЯР
СЕВИМЛИ БЯСТЯКАРЫМЫЗ, ЭЮЗЯЛ ЩЯМКАРЫМЫЗ - СЕВДА ИБРАЩИМОВА
Имруз ЯФЯНДИЙЕВА
“АЬ ИШЫЬЫН СЕВИНЖ ЧАЛАРЫ” (Дадаш Дадашов - 75)
Кямаля ЯЛЯСЭЯРЛИ
ЭЮРКЯМЛИ ПЕДАГОГ МУСИГИ ИНЖЯСЯНЯТИ ВЯ ТЯЩСИЛИНИН ИНКИШАФЫНА ЩЯСР ОЛУНМУШ ЮМЦР
Ариз АБДУЛЯЛИЙЕВ
MUSИQИNИN АЛИЖЯНАБ CЯNGAVЯRI (Октай Абасгулийев - 70)
Leyla MЯMMЯDOVA

 


Xeyirxahlыq, yцksяk mяdяniyyяt vя шяxsiyяtя hюrmяt, hяmkarlarы vя tяlяbяlяri ilя zяruri цnsiyyяtя nail olmaq, hяmчinin, xцsusi pedaqoji istedadа малик musiqi ifaчыsы – Azяrbaycanыn яmяkdar incяsяnяt xadimi, professor Oqtay Abbasquliyevin чoxcяhяtli yaradыcы simasыnыn яsas хцсусиййятlяridir.

        O.H.Abbasquliyev – qeyri-adi dяrяcяdя incя bir musiqiчidir: o, yaradыcыlыq prosesi иля tяkcя юz tяlяbяlяrini deyil, hяmчinin dinlяyicilяri dя maraqlandыraraq, ani olaraq, юз шювгц вя ентузиазмы иля мяфтун etmяyi bacarыr. Onun tяvazюkar шяxsiyyяtinin cazibя qцvvяsi, mяlahяti, artistlik temperamentinin gцcц, parlaq istedadынын coшьunluьы, ehtirasлы tяbiяti vя onun tяlяbяlяrinin ifa etdiyi яsяrlяr fяlsяfi mяnalandыrmasына эюря heч kяsi лагейд бурахмыр.

        Мясялян, бейнялхалг мцсабигяляр лауреаты Фидан Аьайеванын Г.Гарайевин 24 прелцдцнцн олдугжа инжя вя гцсурсуз ифасыны, Азярбайжанда илк дяфя кечирилян Гябяля шящяриндя пианочуларын бейнялхалг мцсабигясинин дипломанты Тоьрул Щцсейнов тяряфиндян Бахын ясярляринин ориъинал тяфсирини гейд едя билярик. Ейни заманда, динляйижилярин хцсуси ряьбятини газанмыш бейнялхалг мцсабигяляр лауреаты, парлаг истедада малик пианочулар Эцлнара Сяфярова вя Самир Мирзяйевин, бейнялхалг мцсабигя лауреатлары, романтик бястякарларын ясярляринин унудулмайан тясирли ифасы иля гялбляря сирайят едян Айан Салащованын, Н.Яливердибяйов адына мцсабигянин лауреаты, динляйижиляря Азярбайжан бястякарларынын балет мусигисинин фортепиано цчцн ишлямяляриндян ибарят ориъинал консерт програмы тягдим етмиш Земфира Баьырованын да адыны хцсуси олараг чякя билярик.

        Ону да демяк лазымдыр ки, Огтай мцяллим щямишя юз тялябяляри цчцн олдугжа тутумлу, мязмунлу, о жцмлядян мараглы вя гейри-ади програм сечир вя йери эялмишкян, демялийик ки, еля тялябяляри дя бунун ющдясиндян бажарыгла эялирляр. Бу да Аббасгулийевин тяфсиринин инандырыжылыьынын, онун ифачылыг принсипляринин щяйатилийинин вя актуаллыьынын бариз сцбутудур вя бцтцн бунлары о, юз тялябяляриня ясил устад кими ашыламаьы бажарыр.

        Бакы Мусиги Академийасында 47 ил (1963-жц илдян) бойу чалышан О.Аббасгулийев бцтюв бир пианочулар нясли йетишдирмишдир ки, онлар да сонрадан Азярбайжанда бир сыра танынмыш коллективлярля ямякдашлыг етмяйя башламышлар. Бундан ялавя, о, милли фортепиано ифачылыьы мяктябинин инкишафында вя харижи юлкялярдя таныдылмасында йахындан иштирак едир. Онун бир чох йетирмяляри щал-щазырда бир сыра харижи юлкялярдяки апарыжы мусиги коллективляриндя вя йарадыжы али мяктяблярдя, билаваситя Тцркийядя, Русийада, Йапонийада вя диэяр йерлярдя ифачылыг вя педагоъи фяалиййятля мяшьул олурлар. Тясадцфи дейил ки, 2008-жи илдя о, Азярбайжанын ямякдар инжясянят хадими фяхри адына лайиг эюрцлмцшдцр. Профессор Огтай Аббасгулийев бизим республикамызын ян нцфузлу вя щюрмятли педагогларындан биридир.

        О.Аббасгулийев юз гейри-ади педагоъи бажарыьы сайясиндя тез-тез пианочуларын бейнялхалг вя республика ящямиййятли нцфузлу мцсабигяляринин мцнсифляр щейятиня дявятляр алыр. Демяк лазымдыр ки, бу жцр садя олмайан мясялянин ющдясиндян о, бюйцк бажарыгла эялир, беля ки, О.Аббасгулийев тякжя юз сянятиня баьлылыьы вя бядии зювгц иля дейил, щямчинин ядалят щисси иля диггяти жялб едир. Мящз бурада онун бир ижтимаи хадим кими гейри-ади бажарыьы юз тязащцрцнц тапыр ки, бу да тясадцфи дейил, йяни онун Бакы Мусиги Академийасында йцксяк инзибати вязифялярдя чалышараг газандыьы чохиллик тяжрцбя онун юзцнямяхсус шяхсиййятини олдугжа зянэинляшдирмишдир.

        Щамымызын щюрмят етдийимиз Бакы Мусиги Академийасынын тядрис ишляри цзря проректору Огтай Щцсейн оьлу Аббасгулийев щеч заман вахтыны бош кечирмир, щямишя ня ися мцщцм, тяжили вя жидди бир ишля мяшьулдур. Бу да О.Аббасгулийевин шяхсиййятинин тязащцрцдцр ки, о, ишя гейри-жидди мцнасибят бясляйя билмир, йалныз файдалы ишля мяшьул олур вя эюрдцйц ишя чох диггятля йанашыр. Яслиндя, али мяктяб мцщитиндя башга жцр ишлямяк дя мцмкцн дейил.

        Lakin yenя dя, Oqtay Abbasquliyevin шяxsiyyяtini xarakterizя edяn яsas cizgilяr hansыlardыr? Son dяrяcя, ilhamлы, ehtiraslы musiqiчi ruhu vя ya istedadlы pianoчu-pedaqoqun yaradыcы tяbiяti, emosional coшьunluьu, insanlarla цnsiyyяt qurmaq bacarыьы, illяrlя daha чox dяrk etmяk istяyi, gцndяlik iшini mцhafizяkarжасына daha yaxшы gюrmяk bacarыьы? Mяnя elя gяlir ki, Oqtay Abbasquliyev цчцn bцtцn bu mяfhumlar bir-birindяn ayrыlmazdыr. Bundan яlavя, bцtцn bu deyilяnlяr Oqtay mцяllimin yaradыcы fяaliyyяti цчцn bir stimuldur. Mяhz buna gюrя onun шяхсиййяти вя фяалиййяти яsil mяktяbdir, istяr hяmkarlarы цчцn, istяrsя dя Бакы Мусиги Академийасынын мцяллим вя тялябяляри цчцн, чцнки онун симасында дяйярли, маарифчилик, бядии ящямиййяти вя щяйат тяжрцбяси бахымындан явязсиз жящятляр юз яксини тапмышдыр.

        Mяlumдур ки, dinlяyici kцtlяsini йалныз insani keyfiyyяtlяr, sadяlik, sяmimiyyяt vя yetkin sяnяtkarлыг сайясиндя ram eтмяк олар. Юz hяmkarlarыnыn – professional musiqiчilяrin hюrmяtini, etibarыnы qazanmaq цчцn isя bцtцn bu sadalanan cяhяtlяr kifayяt etmir. Nя isя xцsusi жящятлярин олмасы да zяruridir: ilham, zяrif ruщ, шюvq вя с. hяr iшdя юzцnц gюstяrir, hяm yaradыcыlыqda, hяm pedaqoji fяaliyyяtdя, hяm dя az яhяmiyyяtli olmayan gцndяlik davranышda, чцнки ясил musiqiчi одур ки, intяhasыz dяrяcяdя incяsяnяtя sadiq олуб, hansыsa bir sezilmяyяn bacarыьа, qabiliyyяtя, zяkaйа, istedada сащибdir. Бununla yanaшы, o, hяmiшя diqqяtcil vя hяssas, qayьыkeш вя xeyirxahdыr. Oqtay Abbasquliyev, sюzцn яsil mяnasыnda, бцtцn bu keyfiyyяtlяrя malikdir. Baшlыcasы da odur ki, o, heч vaxt yaradыcыlыг ещтирасыны итирмир. Fikrimcя, onun uьurlarыnыn sirri dя bundadыr: o, ялдя етдийи nailiyyяtlяrinдян gцclцdцr, o, yorьunluqdan gцclцdцr. O, hяmiшя yцksяk амал уьрунда мцбаризя апарыр. Бцтцн бу щяйат тяжрцбянизи бизя асыладыьыныз цчцн - Сизя, мусигинин алижянаб жянэавяриня миннятдарлыг.

   
    copyright by musiqi dunyasi 2000-2005 ©

 


Next Page