ЯЗИЗ ОХУЖУЛАРЫМЫЗ!

        Ъурналымызын щяр бир йени сайынын чапа щазырланмасы, ишыг цзц эюрмяси “Мусиги Дцнйасы”нын ямякдашлары цчцн чох мясулиййятли бир ишдир. Бу, бизим охужуларымыз гаршысындакы йарадыжылыг щесабатымыздыр. Буна эюря дя биз, илк нювбядя, йаратдыьымыз вя тягдим етдийимиз лайищяляр щаггында сизи мялуматландырмаьа чалышырыг. Ону да дейим ки, “Мусиги Дцнйасы”нын щазырладыьы интернет сайтларынын сайы 30-у ютцб вя артыг бизим йарадыжы групумузун бу сащядяки фяалиййяти тякжя мусиги иля мящдудлашмыр.

        Сон иллярдя ядябиййат вя театр хадимляринин веб-сайтларынын, хцсусиля дя сонунжу ишляримиздян олан “Шямси Бядялбяйли” мемориал сайтынын, “Бядялбяйлиляр” порталынын, “Жяфяр Жаббарлы адына Театр Музейи” сайтынын вя “Азярбайжан Театры” порталынын эениш ижтимаиййят гаршысында тягдиматы артыг “Мусиги Дцнйасы”нын даща бюйцк мядяниййят мцстявисиндя фяалиййятиндян хябяр верир. Азярбайжан Республикасынын Мядяниййят вя Туризм Назирлийинин дястяйи иля щазырланан бцтцн бу лайищяляр бизим эяляжяк ишляримизя дя истигамят верир.

        Бизим цчцн важиб олан бу мярщялядя даща бир йенилийимиз дя ондан ибарятдир ки, Азярбайжан Республикасынын Тящсил Назирлийи вя Цзейир Щажыбяйли адына Бакы Мусиги Академийасы иля бирэя “Мусиги Дцнйасы” тяряфиндян цмумтящсил мяктябляри цчцн “Караоке. Азярбайжан халг мащнылары вя классик романслары” ДВД-диск вя 5 харижи дилдя тялимат китабчасындан ибарят дярс вясаити няшр олунмуш вя онун тягдимат мярасими кечирилмишдир. Азярбайжан Республикасынын Президенти мющтярям жянаб Илщам Ялийевин сярянжамына мцвафиг олараг, цмумтящсил мяктябляриндя мцасир информасийа технолоэийаларынын тятбиги цзря апарылан мягсядйюнлц ишин нятижясиндя йаранан бу дярс вясаити, щям дя бизим дащи Азярбайжан бястякары Цзейир Щажыбяйлиин 125 иллик йубилейиня даща бир тющфямиз олду.

        Щямин тядбирдя гярара алындыьы кими, биз артыг йени бир няшр - “Йцз шаирин йцз шеири. Караоке. Азярбайжан классик поезийасы” ДВД-диск вя 8 харижи дилдя тялимат китабчасындан ибарят дярс вясаити щазырламышыг. Бу няшр халгымызын цмуммилли лидери Щейдяр Ялийевин язиз хатирясиня итщаф олунмушдур. Няшрин тягдимат мярасиминин дя мящз Улу юндяр Щейдяр Ялийевин анадан олдуьу эцндя кечирилмяси бизим цчцн бюйцк шяряфдир вя инанырыг ки, бу тядбир щамымыз цчцн яламятдар олажаг.

        Ъурналымызын сящифяляриндя кечирилян тягдимат мярасимляри щаггында йазылар охужуларын диггятиня чатдырылыр. Ейни заманда, республикамызын мядяни щяйаты иля баьлы мялуматлар да ъурналымызын сящифяляриндя ишыгландырылыр.

        Ъурналымыз цчцн яняняви олан рубрикаларда: “Устадларымызын хатирясиня”, “Портретляр”, “Мусиги нязяриййяси”, “Мусигишцнаслыьын актуал проблемляри”, “Етномусигишцнаслыг”, “Мусиги тящсили вя маарифчилийи”, “Йениликляр” вя с. - сиз мусигишцнасларын йени тядгигатлары иля, мусиги щяйатымызда баш верян щадисялярля, мусиги хадимляринин ряйляри иля таныш ола билярсиниз.

        Бунунла йанашы, ъурналымызда ики йени рубриканы диггятинизя чатдырмаг истярдим: бунлардан бири “Мусигичиляр щаггында ессе” рубрукасыдыр ки, бурада халг йазычысы Анарын Азярбайжанын эюркямли мусиги хадимляриня щяср олунмуш йазылары верилмишдир; диэяри ися “Театршцнаслыг” рубрикасыдыр ки, бу да охужуларымызы танынмыш театршцнасларын театр сащясиндя йени тядгигатлары иля таныш едир.

        Щюрмятли щямкарларымыз! Ялбяття ки, “Мусиги Дцнйасы”нын ясас мярамы вя мягсяди мусигимизин, цмумиликдя мядяниййятимизин инкишафына вя тяблиьиня йюнялдилмишдир. Биз мцасир техники васитялярдян истифадя едяряк, юз сюзцмцзц дцнйайа чатдырмаьа чалышырыг, виртуал мяканда мядяниййятимизи мцхтялиф сяжиййяли лайищялярля тямсил едирик. Бизим фяалиййятимизин ясас гайяси сизинля баьлыдыр, халгымыза хидмят етмякдян ибарятдир. Яминям ки, Азярбайжан мядяниййятинин бюйцклцйцнц, зянэинлийини горумаг вя йашатмаг йолунда сиз дя бизи дястякляйяжяксиниз. Тарийел МЯММЯДОВ

 
















МУСИГИШЦНАСЛЫГЫН АКТУАЛ ПРОБЛЕМЛЯРИ
РОМАНТИЗМ : ИСТОКИ
И ГОРИЗОНТЫ

Виктория Манова, Петр Яковлев
АЛЕМДАР КАРАМАНОВ.
ОТ БИБЛЕЙСКИХ ТЕК-
СТОВ
К СИМФОНИЯМ - «ВИДЕНИЯМ»

Елена КЛОЧКОВА (Россия)
ПОРТРЕТЛЯР
АЗЯР РЗАЙЕВ – 80
Лейла ГУЛИЙЕВА
АЗЕР РЗАЕВ И АЗЕРБАЙДЖАНСКАЯ СКРИПИЧНАЯ МУЗЫКА
Гюляра ВЕЗИРОВА
TOFИQ BAKIXANOV – 80 ЯRЯFЯSИNDЯ MUSИQИ FESTИVALINA DAИR
Hюkцmя ЯLИYEVA
УШАГЛАРА ЩЯСР ЕДИЛМИШ ЙАРАДЫЖЫЛЫГ ЙОЛУ
Зцлейха БАЙРАМОВА
ЕТНОМУСИГИШЦНАСЛЫГ
АШЫГ ЩАВАЛАРЫНДА МУСИГИЛИ-ПОЕТИК СИНТЕЗ ПРОБЛЕМЛЯРИНИН ТЯДГИГИ
Ирадя КЮЧЯРЛИ
НАХЧЫВАНЫН МЮВСЦМ МЯРАСИМЛЯРИНИН МЕТРО-РИТМИК ХЦСУСИЙЙЯТЛЯРИ
Gцnay MЯMMЯDOVA
ВОКАЛ-ИНСТРУМЕНТАЛ МУЬАМ-ДЯСТЭАЩЛАР ВЯ ИНСТРУМЕНТАЛ МУЬАМЛАРЫН ТЯДГИГИ МЯСЯЛЯЛЯРИНЯ БИР БАХЫШ
Ариф ЯСЯДУЛЛАЙЕВ
БАЙАТЫ-ШИРАЗ МУЬАМЫНЫН ИФАЧЫЛЫГ ТЯЖРЦБЯСИНДЯ ЙАРАНМЫШ ВАРИАНТЛАРЫ
Аьасялим АБДУЛЛАЙЕВ
КАМАНЧА МУСИГИ АЛЯТИНИН БЯДИИ-ТЕХНИКИ ИФАЧЫЛЫГ ИМКАНЛАРЫНА ДАИР
Фяхряддин ДАДАШОВ
АЗЯРБАЙЖАН МУЬАМ СЯНЯТИНИН ИНКИШАФЫ ТАРИХИНДЯН
Мющлят МЦСЛЦМОВ
МИЛЛИ МУСИГИ МЯДЯНИЙЙЯТИНДЯ ТАР АЛЯТИНИН РОЛУ ВЯ ЯЩЯМИЙЙЯТИНЯ ДАИР
Сащиб ПАШАЗАДЯ
МУСИГИ НЯЗЯРИЙЙЯСИ
ПОЛАД БЦЛБЦЛОЬЛУНУН МАЩНЫ ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫНА БИР НЯЗЯР
Жейран МАЩМУДОВА
НАЗИМ ЯЛИВЕРДИБЯЙОВУН А - ЖАПЕЛЛА ХОР ЦЧЦН ИШЛЯДИЙИ “БАЙАТЫ - ШИРАЗ”ЫН ЛАД - СТРУКТУР ХЦСУСИЙЙЯТЛЯРИ
Сонаханым ИБРАЩИМОВА
КУЛТУРОЛОЪИ МЯСЯЛЯЛЯР
ТЯДРИС ТЕАТРЫНЫН
СЯНЯТ КОНСЕПСИЙАСЫ

Адалят ВЯЛИЙЕВ
КУЛТУРОЛОЭИЙА ВЯ СИВИЛИЗАСИЙА
Илгар ЩЦСЕЙНОВ
МЯДЯНИЙЙЯТДЯ ЯНЯНЯВИЛИК, ТАРИХИ ТЯЖРЦБЯ ВЯ ВАРИСЛИК ЯНЯНЯЛЯРИ
Апдин ЯЛИЗАДЯ
ГЯРБ МЯДЯНИЙЙЯТ-
ШЦНАСЛЫЬЫНДА СИМВОЛИК ИНТЕРАКСИОНИЗМ НЯЗЯРИЙЙЯСИ

Тамилла ЯЩМЯДОВА
НЕОМИФОЛОГИЯ В КОНТЕКСТЕ ИСКУССТВА ДЖАВАДА МИРДЖАВАДОВА
Наргиз ГАДЖИЕВА
ОБРАЗ ГУСЕЙНА ДЖАВИДА В ТВОРЧЕСТВЕ ЭЙЮБА МАМЕДОВА
Гашим ПАШАЕВ
МИНИАТЦРЛЯР МУСИГИНИН ВИЗУАЛ ТЯЗАЩЦРЦ КИМИ
Йеэаня БАЙРАМЛЫ
ЩЦСЕЙНГУЛУ ЯЛИЙЕВИН ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫНДА ЪАНР ВЯ ЦСЛУБ МЦХТЯЛИФЛИЙИ
Цлкяр ВЕЙСЯЛЛИ
ИРСИМИЗ
СЯФИЙЯДДИН УРМЯВИНИН (ХЫЫЫ ЯСР) РИСАЛЯЛЯРИНДЯ МУСИГИ АЛЯТЛЯРИНИН ШЯРЩИ, БЯРПАСЫ ВЯ ИНКИШАФЫ ЩАГГЫНДА
Земфира СЯФЯРОВА
М.МАГОМАЙЕВИН «ШАЩ ИСМАЙЫЛ» ОПЕРАСЫНЫН ЙАРАНМА ТАРИХИНЯ ДАИР
Сяадят СЯТТАРОВА
МУСИГИ ТЯЩСИЛИ ВЯ МААРИФЧИЛИЙИ
РУС ЕЛМИ ШЯРГ МЯДЯНИЙЙЯТИ ЩАГГЫНДА
Aфят ЩЯСЯНОВА
ВОКАЛЬНАЯ ЛИРИКА КАРА КАРАЕВА НА СТИХИ ПУШКИНА
Жаля ДЖАФАРОВА
ТАРИХЯН ФОРМАЛАШМЫШ СЯСЛИ СИСТЕМЛЯРИН ТИПЛЯРИ
Камал ЯЩМЯДОВ
АЗЯРБАЙЖАН БЯСТЯКАРЛАРЫНЫН ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫНДА ХАЛГ МАЩНЫЛАРЫНЫН ИШЛЯМЯЛЯРИ
Азад ЯЛИЙЕВ
МИКРОТОНАЛЬНАЯ НОТАЦИЯ ПОСРЕДСТВОМ ЧИСЛОВЫХ УТОЧНЕНИЙ ЗНАКОВ АЛЬТЕРАЦИИ (НА ПРИМЕРЕ ЗВУКОРЯДА ТАРА)
Имина АЛИЕВА
ЦЗЕЙИРШЦНАСЛЫГ
ЦЗЕЙИР ЩАЖЫБЯЙЛИНИН ВОКАЛ ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫНДА МУСИГИ ВЯ МЯТН
Цлкяр ТАЛЫБЗАДЯ
УЗЕИР ГАДЖИБЕЙЛИ И АЗЕРБАЙДЖАНСКАЯ ОПЕРА
Гюляра ВЕЗИРОВА
ГАЗЕЛИ ФИЗУЛИ В ОПЕРЕ УЗЕИРА ГАДЖИБЕЙЛИ «ЛЕЙЛИ И МЕДЖНУН»
Лала КЯЗИМОВА
ЭЯНЖ ТЯДГИГАТЧЫЛАР
АЗЯРБАЙЖАН ОПЕРАСЫНДА ИНГИЛАБИ МЮВЗУ
Щябибя МЯММЯДОВА
AZЯRBAYCAN XALQ TEATRЫNЫN GENEZИSИNЯ DAИR BЯZИ NЯZЯRИ MЯSЯLЯLЯR
Mehparя МЦРСЯЛИЙЕВА
АЗЯРБАЙЖАНДА БАЛЕТ ЪАНРЫНЫН ТЯШЯККЦЛЦ ВЯ ИНКИШАФЫ
Шяфяг ЩАЖЫЙЕВА
ТЦРК КЦЛТЦР ЧЕВРЕСИНДЕ ТУЛУМ ЧАЛГЫСЫ
Мащмут КАРАЭЕНЧ
ЩАЛК ОЗАНЫ, САЗ ШАИРИ, АШЫК КАВРАМЛАРЫ
Zeynel DEMИR
“РЯЩАБ” МУЬАМЫНЫН МЕЛОДИК ХЦСУСИЙЙЯТЛЯРИ
Бянювшя РЗАЙЕВА
Ц.ЩАЖЫБЯЙЛИНИН “ЛЕЙЛИ ВЯ МЯЖНУН” ОПЕРАСЫНДА ХАНЯНДЯ ИФАЧЫЛЫЬЫНЫН ЯСАС ХЦСУСИЙЙЯТЛЯРИ
Вцсаля МЯММЯДОВА
РАСТ” АИЛЯСИНЯ АИД МУЬАМЛАРЫН ТЯДРИСИНЯ ДАИР
Рцфят ЩЯСЯНОВ
ШЯРГ МУСИГИ МЯДЯНИЙЙЯТИНДЯ ЯЛ-ФЯРАБИ ЕЛМИ ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫНЫН ШЯРЩ ВЯ ИЗАЩЛАРЫ
Елмира АХУНДОВА



Композитор большого таланта, видный азербайджанский деятель, Узеир Гаджибеков всю свою жизнь посвятил развитию азербайджанской музыкаль-ной культуры. Его ученики и последователи - азербайджанские композиторы - достойно занимают одно из видных мест в музыкальном искусстве. И в этом огроманая заслуга Узеира Гаджибекова.

Дмитрий Шостакович.


      Цзейир бяй мяним фикримдя еля илк эюрцшцмцздян мещрибан, гайьыкеш, тявазюкар бир инсан кими галмышдыр… О, мяни юзцня хас тямкинля, чох мещрибан бир мцнасибятля гаршылады. О эцндян башлайараг, юмрцнцн ахырына гядяр юлмяз сяняткарын щярарятли мцнасибятини дуйдум. Илк дяфя шяхсиййятиндя щисс етдийим бу щяраряти эет-эедя сянятиндя дя дуйдум вя бцтцн варлыьымла она баьландым.

Fikret Amirov.


 
 
about magazine Disk