ЯЗИЗ ОХУЖУ!

“Мусиги Дцнйасы” ъурналынын бу сайында да сизя республикамызын мусиги щяйатында баш верян яламятдар щадисялярля, ялдя олунан наилиййятлярля баьлы зянэин информасийалар тягдим едир, юз уьурларымызла бюлцшцрцк.

        Яввяла, Бакы Мусиги Академийасынын ясаслы тямирдян сонра мящз сентйабрын 18-дя Цзейир Мусиги эцнцндя ачылышы вя бу тядбирдя Азярбайжан Республикасынын Президенти зат-алиляри Илщам Ялийевин вя ханымы Мещрибан Ялийеванын иштиракы республикамызын мусиги щяйатында чох бюйцк бир щадися кими йадда галды. Щямин эцн щамымызы чох севиндирян бир щадися дя баш верди: Азярбайжан Республикасы Президентинин сярянжамы иля Бакы Мусиги Академийасына Цзейир Щажыбяйлинин ады верилди.

        Ъурналымызын редаксийасы адындан Цзейир Щажыбяйли адына Бакы Мусиги Академийасынын коллективини, бу тящсил ожаьынын йетишдирмяляри олан мусигичиляри вя юлкямизин бцтцн мусиги ижтимаиййятини тябрик едирям. Ъурналымызын йени “Мусиги вя жямиййят” рубрикасында охужулар бу щагда мялумат ала билярляр.

        “Мусиги Дцнйасы”нын ямякдашлары да Азярбайжан мусиги мядяниййятинин тяряггиси, мусигимизин дцнйа виртуал мяканында тяблиьи, мусиги елминин щцдудларынын эенишлянмяси наминя чалышыр. Бу бахымдан, бу ил эюрдцйцмцз ишляри вя наилиййятляримизи гейд етмяк истярдим.

        Мятбуат сящифяляриндян мялум олдуьу кими, Щейдяр Ялийев Фондунун президенти, ЙУНЕСКО-нун вя ИСЕСКО-нун Хошмярамлы сяфири, миллят вякили Мещрибан ханым Ялийеванын рящбярлийи иля “Муьам енсиклопедийасы” няшр олунмушдур. Бюйцк щяжмдя информасийа тутумуна малик бу няшрин щазырланмасында “Мусиги Дцнйасы”нын ямякдашлары йахындан иштирак етмишляр.

        Йаратдыьы веб-сайтларла щяр заман мусигимизин эениш мигйасда танынмасына хидмят едян “Мусиги Дцнйасы”нын йарадыжы групу бу ил дя “Netty-2008” Милли Интернет мцсабигясиндя цч сайтла иштирак етмишдир. “Азярбайжан” номинасийасында “Цзейир Щажыбяйовун виртуал музейи” сайты галиб елан олунмушдур. “Шяхси сайт” номинасийасында “Гара Гарайев” сайты, “Мядяниййят вя инжясянят” номинасийасында “Яфрасийаб Бядялбяйли” сайты сертификат алмышдыр.

        Щямчинин, “Цзейир Щажыбяйовун виртуал музейи” сайты бейнялхалг мигйаслы “Золотой сайт России” вя “Рунет.ру” мцсабигяляриня тягдим олунмушдур.

        Бу ил “Мусиги Дцнйасы”нын йаратдыьы даща бир сайт - “Азярбайжанын епистолйар ирси” веб-сайты эениш ижтимаиййятя тягдим олунмушдур ки, бу щагда ъурналымызын сящифяляриндян мялуматлар ялдя едя билярсиниз.

        Гаршыдан эялян 2009-жу ил “Мусиги Дцнйасы” цчцн йубилей илидир, бизим 10 йашымыз тамам олур. Ейни заманда, Азярбайжан Бястякарлар Иттифагынын йаранмасынын 75 иллийидир. Бу севиндирижи щадисяни “Мусиги Дцнйасы”нын редаксийасы ъурналын тясисчиляри олан Азярбайжан Бястякарлар Иттифагы вя Бакы Мусиги Академийасы иля бирэя гейд етмяйя щазырлашыр.

        Ъурналымызын бу сайынын чапа щазырландыьы яряфядя бизи кядярляндирян щадисяляр дя баш вермишдир. Азярбайжанын вя ССРИ-нин халг артисти, дцнйа шющрятли мусиги хадими, мцьянни вя бястякар Мцслцм Мящяммяд оьлу Магомайевин вяфаты халгымыз вя мядяниййятимиз цчцн аьыр итки олду. Бюйцк мусигишцнас алим, сянятшцнаслыг доктору, профессор Йевэени Владимирович Назайкинскинин дцнйасыны дяйишмяси хябяри дя бизи чох сарсытды.

        “Мусиги Дцнйасы” редаксийасы бу иткилярдян кядярляняряк, мусиги ижтимаиййятиня башсаьлыьы вермяйи юзцмцзя борж билирик. Ъурналымызын сящифяляриндя бу бюйцк шяхсиййятляр щаггында йазылара эениш йер верилир.

        Ейни заманда, ъурналымызын бу сайында яняняви олан “Азярбайжан Бястякарлар Иттифагында”, “Бизя йазырлар”, “Мусигишцнаслыьын актуал проблемляри”, “Мусигишцнаслыг”, “Етномусигишцнаслыг”, “Културолоъи мясяляляр” рубрикаларымызда азярбайжанлы вя харижи алимлярин, мусигишцнасларын мараглы мягаляляри иля таныш ола билярсиниз.

        Гейд етмялийям ки, П.И.Чайковски адына Москва Дювлят Консерваторийасынын тяшяббцсц иля 2009-жу илдян «Мусиги Дцнйасы» ъурналынын Русийанын Али Аттестасийа Комиссийасынын рейестриня дахил олунмасы нязярдя тутулур. Бунунла ялагядар ъурналын редаксийа щейятинин тяркибиня Русийанын эюркямли мусигишцнаслары дявят олунмушдур. Бу, Азярбайжан мусигишцнаслыьынын бейнялхалг ялагяляринин эенишлянмяси, Азярбайжан мусиги елминин дцнйада танынмасы демякдир. Бунун сайясиндя Азярбайжан мусигишцнаслары да Русийада чап олунмаг имканы газанажаглар.

        Бу, «Мусиги Дцнйасы»нын бейнялхалг ъурнал кими нцфузунун артмасынын эюстярижисидир, щямчинин, бизим гаршымызда мягалялярин няшри иля баьлы йени тялябляр вя шяртляр иряли сцрцр. Хцсусиля эянж тядгигатчыларын мягаляляринин кейфиййяти вя тяртибаты иля баьлы тялябляря жидди сурятдя йанашмалыйыг.

        Азярбайжан Республикасынын Президенти йанында Али Аттестасийа Комиссийасынын тялябляриня ясасян дярж олунан щяр мягалянин 2 дилдя хцласяси верилмяли, елми мянбяляря истинадлар эюстярилмяли, «мягаля щаггында редаксийа щейяти цзвляриндян ян азы биринин, щямин сащя цзря мцтяхяссисин ряйи вя мцвафиг елми мцяссисянин елми шурасынын протоколундан чыхарыш олмалы вя бунлар няшрдя эюстярилмялидир». Еляжя дя диссертасийанын елми рящбяри вя диссертант щаггында мялуматлар няшрдя юз яксини тапажаг. Ейни заманда, ъурналын редаксийа щейяти мягалялярин елми актуаллыьыны вя ящямиййятини тясдиг етмяк цчцн онлар щаггында кянардан ряйляр алынмасы щцгугуну юзцндя сахлайыр.

        Щамыныза мцвяффягиййятляр арзулайырам.
Тарийел МЯММЯДОВ

 
















АЗЯРБАЙЖАН БЯСТЯКАРЛАР ИТТИФАГЫНДА
НАХЧЫВАН БЯСТЯКАРЛАР ТЯШКИЛАТЫНЫН 30 ИЛЛИК ЙУБИЛЕЙИ
Лаля ШИРМЯММЯДГЫЗЫ
МЯДЯНИЙЙЯТЛЯРИН ДИАЛОГУ - МУСИГИ ДИЛИ ИЛЯ
Лаля ЩЦСЕЙНОВА
ХЯБЯРЛЯР - 2008-жи ил
-
МУСИГИШЦНАСЛЫГЫН АКТУАЛ ПРОБЛЕМЛЯРИ
ЭССЕ О ТРИАДИЧНОСТИ В МУЗЫКЕ: В ПАМЯТЬ Е.В.НАЗАЙКИНСКОГО
Вячеслав МЕДУШЕВСКИЙ
УРОКИ Е.В.НАЗАЙКИНСКОГО
Александр СОКОЛОВ
ПАМЯТИ ТОВАРИЩА, ДРУГА
Юрий РАГС
С. С. СКРЕБКОВ И Е. В. НАЗАЙКИНСКИЙ
Марина СКРЕБКОВА-ФИЛАТОВА
УЧЕНЫЙ И ЧЕЛОВЕК
Мария РАСПУТИНА
ЖИВОЕ
Татьяна ЧЕРНОВА
Е.В.НАЗАЙКИНСКИЙ – ИСПОЛНИТЕЛЯМ
Виктор МЕРЖАНОВ
Е.В.НАЗАЙКИНСКИЙ — ВОСТОКОВЕД
Виолетта ЮНУСОВА
ПОРТРЕТЛЯР
МУСИГИМИЗИН "АРИФ МЯЛИКОВ" АДЛЫ ЯФСАНЯСИ
Зцмрцд ДАДАШЗАДЯ
КОРИФЕЙ ОПЕРА СЯНЯТКАРЫМЫЗ ФИРЯНЭИЗ ЯЩМЯДОВА (Ф.Ящмядова - 80)
Земфира ГАФАРОВА
УСТАД ИФАЧЫ, ЭЮЗЯЛ ПЕДАГОГ (О.Гулийев - 70)
Назим КАЗЫМОВ
ЯМИНЯ ДИЛБАЗИНИН – ЩЯЙАТ ВЯ ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫ
Тащир ЕЙНУЛЛАЙЕВ
ЮМРЦН МЦДРИК ЧАЬЫНДА (Й. Иманов-75)
Фярящ ТАЩИРОВА
СЯНЯТ ЗИРВЯСИНДЯ (М.Кяримов - 60)
Афят НОВРУЗОВ
ЩАЖЫ МЯММЯДОВУН ИФАЧЫЛЫГ СЯНЯТИНДЯ ВАРИСЛИК ВЯ ЙАРАДЫЖЫЛЫГ МЯСЯЛЯЛЯРИ
Фикрят ЯБДЦЛГАСЫМОВ
БИР ЮМРЦН АККОРДЛАРЫ
Нярэиз ГУЛАМОВА
УСТАДЛАРЫМЫЗЫН ХАТИРЯСИНЯ
ЩЕЙДЯР ЯЛИЙЕВ МУСИГИ СЯНЯТИМИЗИН ЩАМИСИДИР
Акиф ГУЛИЙЕВ
NИTQ MЯDЯNИYYЯTИ MЯSЯLЯLЯRИ HEYDЯR ЯLИYEVИN ИCTИMAИ-SИYASИ FЯALИYYЯTИNИN MЦHЦM KOMPONENTИ KИMИ
Тураня ИБРАЩИМОВА
ТАРИХИМИЗИН ГЫЗЫЛ ЯСРИ
Сонаханым ИБРАЩИМОВА
ДОСТУМ ВЯ МЦЯЛЛИМИМ ЯЗИЗ ЯЗИЗЛИ ЩАГГЫНДА ХАТИРЯЛЯРИМ
Йашар ГАРАЙУСИФЛИ
ЕТНОМУСИГИШЦНАСЛЫГ
ИНСТРУМЕНТАЛ ЯМЯК ФОЛКЛОРУ
Ариз АБДУЛЯЛИЙЕВ
АЗЯРБАЙЖАН ХАЛГ МУСИГИСИНИН ЪАНРЛАРЫНЫН ГАРШЫЛЫГЛЫ ЯЛАГЯЛЯРИ БАРЯДЯ МЦЛАЩИЗЯЛЯР
Айтач ЕЛХАН ГЫЗЫ
АЗЯРБАЙЖАН ФОЛКЛОР МЯРАСИМЛЯРИНДЯ ИДИОФОНЛУ АЛЯТЛЯР
Аббасгулу НЯЖЯФЗАДЯ
ХАН НЯСЛИНДЯН ОЛАН СЯНЯТ ФЯДАИСИ
Щюкцмя ЯЛИЙЕВА
СЕЭАЩ МУЬАМЫНЫН ИНКИШАФ ТАРИХИНЯ ДАИР
Илгар ЯЛИЙЕВ
ЙЕНИ БАС – КАМАН АЛЯТИ ВЯ ОНУН МЦЯЛЛИФИ
Эцллц ИСМАЙЫЛОВА
МУЬАМ ИФАЧЫЛЫЬЫНДА ЦЧЛЦЙЦН РОЛУ
Аьасялим АБДУЛЛАЙЕВ
MUĞAMLARIN NOT YAZILARINA DAİR
Rafael MUSAYEV
КУЛТУРОЛОЪИ МЯСЯЛЯЛЯР
ТЕАТР: ОЛУМ ВЯ ЙА ЮЛЦМ? (дцшцнжя мцстявиси)
Ядалят ВЯЛИЙЕВ
АДИЛ ИСКЯНДЯРОВУН ТЕАТР МЯКТЯБИНИН МЯНЯВИ-ЯХЛАГИ ВЯ БЯДИИ-ЕСТЕТИК ПРИНСИПЛЯРИ
Reyhan NOVRUZOVA
ЖАВАД МИРЖАВАДОВУН YARADICILIЬININ KAMИLLИK DЮVRЦ BOYAKARLIЬI
Эцлнаря ХАЛЫГОВА
ХIV ЯСР ТЯБРИЗ СЯНЯТКАРЛАРЫНЫН ЯСЯРЛЯРИНДЯ РЯСМИН ФОРМАЛАШМАСЫ
Lalя MЯMMЯDOVA
СУБМЯДЯНИЙЙЯТ ФЕНОМЕНИ СОСИОМЯДЯНИ СТРАТИФИКАСИЙА СИСТЕМИНДЯ
Нярмин МЯММЯДОВА
«ШИРВАНШАЩЛАР САРАЙЫ КОМПЛЕКСИ» ДЮВЛЯТ ТАРИХИ МЕМАРЛЫГ ГОРУГ-МУЗЕЙИ МИЛЛИ-МЯНЯВИ ДЯЙЯРЛЯР ХЯЗИНЯСИДИР
Елнуря КАЗЫМЗАДЯ
ХХ ЯСРИН ЯВВЯЛЛЯРИНДЯ АЗЯРБАЙЖАН ВЯ ТЦРКИЙЯ АРАСЫНДАКЫ ГАРДАШЛЫГ ЙАРДЫМЛАРЫНДА Й.З.ТАЛЫБЗАДЯНИН МЮВГЕЙИ
Минаханым ЯСЯДЛИ
АЗЯРБАЙЖАН МЦТЯФЯККИРЛЯРИ МИЛЛИ-МЯДЯНИ БИРЛИЙИН АМИЛЛЯРИ ЩАГГЫНДА (ХХ ясрин яввялляриня аид културолоъи мянбяляр ясасында)
Мцбариз СЦЛЕЙМАНЛЫ
АЗЯРБАЙЖАН СЯНЯТШЦНАСЛЫЬЫНЫН ИНКИШАФЫ ВЯ ДЕКОРАТИВ СЯНЯТЛЯРИН ТЯДГИГИНДЯ РАСИМ ЯФЯНДИНИН РОЛУ
Ясмяр АБДУЛЛАЙЕВА
БЮЙЦКАЬА МИРЗЯЗАДЯНИН ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫНДА ТЕМАТИК ТАБЛО
Лейла МЫРЗЯЗАДЯ
МУЗЕЙЛЯРДЯ ИНФОРМАСИЙА РЕСУРСЛАРЫНЫН ЙАРАДЫЛМАСЫ АКТУАЛ ПРОБЛЕМЛЯРДЯН БИРИДИР
Нязиря ЯЛИЙЕВА
МЦАСИР ДЮВРДЯ ИНЖЯСЯНЯТИН ТЯГДИМАТЫ
Ряна ЩЦСЕЙНОВА
ПОСТ- СОВЕТ ДЮВРЦНДЯ АЗЯРБАЙЖАНДА МУСИГИЛИ ТАМАШАЛАРЫН БЯДИИ ТЯРТИБАТ ПРОБЛЕМЛЯРИ (Шювкят Мяммядова адына Опера студийасынын тимсалында)
Нязакят МИРЗЯЙЕВА
КОММЕРСИЙА КИНОСУНУН ИГТИСАДИ МОДЕЛИ ВЯ МАРКЕТИНГИ
Турал ЯФЯНДИЙЕВ
АЗЯРБАЙЖАН ЕЛМИ-МЯДЯНИ ФИКРИНДЯ МЦАСИРЛЯШМЯК ПРОБЛЕМИНИН ТАРИХИ - КУЛТУРОЛОЪИ АСПЕКТЛЯРИ
Елнаря БАЬЫРОВА
АЗЯРБАЙЖАНДА АТАТЦРК МЯРКЯЗИНИН ЙАРАДЫЛМАСЫ ЮЛКЯЛЯРИМИЗ АРАСЫНДАКЫ ЕЛМИ-МЯДЯНИ ЯЛАГЯЛЯРИН ИНКИШАФЫНДА ЙЕНИ МЯРЩЯЛЯ КИМИ
Фярганя ЩЦСЕЙНОВА
ЩЯГИГЯТMИ, МЮЖЦЗЯMИ, НАЬЫЛMЫ…
Теймур БЦНЙАДОВ
ХХ ЯСРИН БИРИНЖИ ЙАРЫСЫНДА АЗЯРБАЙЖАН РЯНЭКАРЛЫГ МЯКТЯБИНИН ФОРМАЛАШМАСЫ
Елнаря МУСАЙЕВА
ЙЕНИЛИКЛЯРИМИЗ
ТЯГДИМАТ МЯРАСИМИ...
-
ФЕСТИВАЛЛАР...
МЦСАБИГЯЛЯР...

-
ЙАРАДЫЖЫЛЫГ...
-
МУЗЕЙЛЯРДЯ...
-
ЙЕНИ НЯШР...
-
ДЦНЙАСЫНЫ ДЯЙИШЯНЛЯРИН ХАТИРЯСИНЯ
МЦСЛЦМ МЯЩЯММЯД ОЬЛУ МАГОМАЙЕВ
-
МУСИГИШЦНАСЛЫГ
Ш. АХУНДОВАНЫН МАЩНЫЛАРЫНДА ПОЕТИК МЯТНЛЯРИН РИТМИК ХЦСУСИЙЙЯТЛЯРИ
Жейран МАЩМУДОВА
УШАГЛАР ЦЧЦН МУСИГИЛИ ТАМАШАЛАР
Зцлейха БАЙРАМОВА
И.С.БАХЫН ОРГАН ЙАРАДЫЖЫЛЫЬЫНДА ХОРАЛ ЪАНРЫНЫН ИШЛЯНМЯ ПРИНСИПЛЯРИНЯ ДАИР
Лейла ГАФАРОВА
МУСИГИ МЦЯЛЛИМИ КАДРЛАРЫНЫН ЩАЗЫРЛЫЬЫНДА
Мещри ЯЛИЙЕВА
МЦАСИР ЯСЯРЛЯРИН ИНТЕРПРЕТАСИЙА ХЦСУСИЙЙЯТЛЯРИ
Майа САДЫГЗАДЯ
АЗЯРБАЙЖАН МУЬАМЫНЫН БЯЗИ АСПЕКТЛЯРИНИН ТЯДГИГИНЯ ДАИР
Ряна МЯММЯДОВА
ЦЗЕЙИР ЩАЖЫБЯЙОВУН ЕЛМИ ИРСИНДЯ МЯГАМ ВЯ МУЬАМ ТЕРМИНЛЯРИНИН ШЯРЩИНЯ ДАИР
Жямиля ЩЯСЯНОВА
ЭЯНЖ ТЯДГИГАТЧЫЛАР
РЯШИД БЕЩБУДОВ ВЯ ТОФИГ ГУЛИЙЕВ
Мярйам БАБАЙЕВА
АЗЯРБАЙЖАН ВОКАЛ МЯКТЯБИНИН ЙАРАНМАСЫНДА БЦЛБЦЛЦН РОЛУ
Нярэиз ЩЦСЕЙНОВА
ТЕЛЕАУДИТОРИЙАНЫН ЮЙРЯНИЛМЯ МЕТОДОЛОЭИЙАСЫ
Елшян ЯЛИЙЕВ
ОРГАНЫН АЗЯРБАЙCАН БЯСТЯКАРЛАРЫНЫН ЙАРАДЫCЫЛЫЬЫНДА ИСТИФАДЯСИ: ТАРИХ ВЯ МЦАСИРЛИК
Кямаля ЩАЖЫЙЕВА
МУСИГИ ВЯ ЖЯМИЙЙЯТ
ЦЗЕЙИР ЩАЖЫБЯЙЛИ АДЫНА БАКЫ МУСИГИ АКАДЕМИЙАСЫНДА
Шящла МАЩМУДОВА
МЯДЯНИЙЙЯТЯ ГАЙЬЫ - ХАЛГА ГАЙЬЫДЫР
Сяадят ТЯЩМИРАЗ ГЫЗЫ



Композитор большого таланта, видный азербайджанский деятель, Узеир Гаджибеков всю свою жизнь посвятил развитию азербайджанской музыкаль-ной культуры. Его ученики и последователи - азербайджанские композиторы - достойно занимают одно из видных мест в музыкальном искусстве. И в этом огроманая заслуга Узеира Гаджибекова.

Дмитрий Шостакович.


      Цзейир бяй мяним фикримдя еля илк эюрцшцмцздян мещрибан, гайьыкеш, тявазюкар бир инсан кими галмышдыр… О, мяни юзцня хас тямкинля, чох мещрибан бир мцнасибятля гаршылады. О эцндян башлайараг, юмрцнцн ахырына гядяр юлмяз сяняткарын щярарятли мцнасибятини дуйдум. Илк дяфя шяхсиййятиндя щисс етдийим бу щяраряти эет-эедя сянятиндя дя дуйдум вя бцтцн варлыьымла она баьландым.

Fikret Amirov.


 
 
about magazine Disk