ГЯБЯЛЯ БЕЙНЯЛХАЛГ МУСИГИ ФЕСТИВАЛЫ
Сяадят ТЯЩМИРАЗ ГЫЗЫ
 

Мядяниййят халгын эцзэцсцдцр,-дейирляр. Чцнки щяр бир халгын тарихи, психолоэийасы, адят-яняняляри онун мядяниййятиндя тяжяссцм олунур. Одур ки, халг юз мядяниййяти иля таныныр. Щяр бир халгын мядяниййятинин тарихи онун йаранышына истинад едир. Беляжя, гядим тарихя малик олан халгымызын мядяниййяти дя онун юзц гядяр гядимдир. Бу гядим мядяниййятин бир шахясини дя мусиги инжясяняти тяшкил едир.

        Мусиги инжясянятин еля бир нювцдцр ки, онун инкишафы инсанларын дцнйа эюрцшцнцн зянэинляшмясиня, мянявиййатынын йцксялишиня хидмят едир. Беля ки, эюзял мусигийя гулаг асдыгда инсан пилля-пилля, зярря-зярря йцксяляряк мянян сафлашыр вя йцксяк щуманист кейфиййятляря малик ола билир. Мусиги щям дя еля бир цнсиййят васитясидир ки, дилиндян-дининдян асылы олмайараг, мусигинин мелодик чаларлары, щармоник ифадя тярзи инсанлары рущян бир-бириня йахынлашдырыр, онлары достлашдырыр. Бу бахымдан дейя билярик ки, мусиги щям дя бейнялхалг мцнасибятляр зямининдя йцксяк ящямиййятя маликдир. Халгымызын милли вя профессионал мусигисинин дцнйа сявиййясиндя тяблиьи буна яйани сцбутдур. Ясасы цмуммилли лидеримиз, улу юндяр Щейдяр Ялийев тяряфиндян гойулан бу яняня онун варисляри мющтярям Президентимиз жянаб Илщам Ялийев, ЙУНЕСКО вя ИСЕСКО-нун Хошмярамлы сяфири Щейдяр Ялийев фондунун Президенти, Миллят вякили Мещрибан ханым Ялийева тяряфиндян лайигинжя давам етдирилир. Сон дюврлярдя Республикамызда кечирилян бир чох тядбирляр бунун бариз нцмунясидир. Онларын мядяниййятя гайьысы еля халга гайьы демякдир. Чцнки мядяниййятин йцксялиши вя дцнйада таныдылмасы еля халгы да йцксялдир вя дцнйада таныдыр. Бу истигамятдя эюрцлян ишляр чохдур. Онлардан халгымызын милли-мяняви дяйярляринин ясас гайяси олан муьам, ашыг сяняти вя «Новруз байрамы» кими мцгяддяс сярвятляримизин ЙУНЕСКО-нун мадди-мяняви ирс сийащысына дахил олмасы ян эюзял нцмунядир. Бцтцн бунлар мющтярям Президентимиз жянаб Илщам Ялийевин харижи сийасятинин вя ханым Мещрибан Ялийеванын милли-мяняви дяйярляримизин тяблиьи истигамятиндяки йенилмяз лайищяляринин сайясиндя мцмкцн олмушдур.

        Ханым Мещрибан Ялийеванын лайищяляриндя мусиги сянятинин тяблиьи эениш йер тутур. Муьамларымызын ябяди-йашарлыьы цчцн эюрцлян ишляр буна яйани сцбутдур. Бу силсилядян март айында Бакыда кечирилян Бейнялхалг Муьам симпозиуму вя Муьам ифачыларынын Бейнялхалг мцсабигяси ян эюзял нцмунядир. Инди щаггында ятрафлы сющбят ачажаьымыз «Гябяля Бейнялхалг мусиги фестивалы» да мящз бу гябилдяндир.

        Ханым Мещрибан Ялийеванын йени лайищяси олан «Гябяля Бейнялхалг Мусиги фестивалы» Щейдяр Ялийев фонду, Азярбайжан Мядяниййят вя Туризм Назирлийи вя Азярбайжан Мусиги Хадимляри Иттифагынын тяшкилатчылыьы иля реаллашды.

        Йцзилликляр бойунжа мцхтялиф тарихи щадисялярин шащиди олан гядим Гябялянин тарихиндя бу фестивал да мцщцм щадисялярдян бириня чеврилди. Бу фестивал щям дя Азярбайжан мядяниййят тарихинин силинмяз сящифяляриндян олду.

        Инди ися бир гядяр бу фестивал щаггында ятрафлы сющбят ачаг.

        Яввяла, ону гейд едяк ки, фестивалын кечирилмяси цчцн гядим Гябяля торпаьынын сечилмяси чох тягдирялайиг иди. Чцнки Гябяля ясрлярин сынаьындан чыхараг бу эцн дя горунуб сахланылан гядим абидяляри иля тарихимизя шащидлик едян улу йурд йерляримиздян биридир. О, юз фцсункар тябияти иля дя инсанларын мяняви зювгцнц охшайыр. Одур ки, Гябяля гядим тарихи вя тябии эюзялликляриня эюря ясил туризм инфрастуктуруна малик бир мякандыр. Еля буна эюря дя дцнйанын 15 юлкясиндян фестивала тяшриф буйуран гонаглар Гябялядян бюйцк зювг алдылар.

        Гябяля Бейнялхалг Мусиги фестивалы 10 эцн давам етди. Беля ки, август айынын 13-дян 23-я гядяр кечирилян бу фестивалда щям классик мусиги ахшамлары, щям дя пианочуларын мцсабигяси тяшкил едилмишди. Бу мцсабигядя 10 юлкядян эялмиш 22 пианочу иштирак едирди. Ян юнямлиси бу иди ки, мцсабигянин мцнсифляр щейятиня дцнйанын вя Азярбайжанын чох танынмыш педагог вя ифачылары дахил иди. Онлардан Америкадан эялмиш Оксана Йаблонскайа, Испанийадан Станислав Почекин, Италийадан Моселмилйана Майнолфи, Мексикадан-Миртали Салада, Азярбайжандан Огтай Абасгулийев, Ващидя Рясулова вя башгаларынын адыны чякя билярик. Мящз бу устад сяняткарларын сайясиндя мцсабигя иштиракчылары юз лайигли йерляриня наил олдулар. Беля ки, ашаьыда адлары чякилян ифачылар бу мцкафатлара лайиг эюрцлдцляр:

        Гранпри-Илйа Максимов (Русийа), 1 йер Розе Филиперт (Хорватийа), ЫЫ йер Александр Йаковлев (Русийа), ЫЫЫ йерин галиби олмады, ЫВ йер Тоьрул Щцсейнли (Азярбайжан), В йер Масосе Тиманора (Йапонийа)

        Мцнсифляр щейятинин гярарына эюря Азярбайжан бястякарларынын ясярляринин ян йахшы ифасына эюря 2 пул мцкафаты вя диплом да тясис едилмишди. Бу мцкафатлар да азярбайжанлы Нярэиз Кянэярлийя вя америкалы Наталийа Жоинберя тягдим олунду. Бу мцсабигя Азярбайжан пианочулуг мяктяби цчцн дя чох юнямли иди. Бурада мцхтялиф юлкялярин ифачылары бир-бирляри иля щям сянят рягабяти апарды, щям достлашдылар. Фестивалын бядии рящбяри вя Азярбайжан пианочулуг мяктябинин эюркямли нцмайяндяси дцнйа шющрятли сяняткарымыз, Халг артисти, профессор Фярщад Бядялбяйлинин дедикляриндян:

        «Беля тядбирлярин кечирилмяси чох важибдир. Чцнки бу истигамятдя эюрцлян ишляр халгымызын маарифлянмяси вя мядяниййятимизин инкишафы бахымындан чох ящямиййятлидир. Одур ки, бу ишляря бюйцк диггят эюстярян вя юз лайищяляри иля бу истигамятдя мцщцм тядбирляр щяйата кечирян Щейдяр Ялийев фондунун Президенти, ЙУНЕСКО вя ИСЕСКО-нун хошмярамлы сяфири, Миллят вякили Мещрибан ханым Ялийевайа бцтцн мусиги ижтимаиййяти, щятта бцтцн халгымыз адындан бюйцк миннятдарлыьымызы билдирирям. Бу ади фестивал дейил, бу бюйцк бир халг байрамыдыр. Бурада профессионал сянят нцмуняляри нцмайиш етдирилир. Чох севиндирижи щалдыр ки, Гябяля жамааты мцтяшяккил шякилдя бу фестивалда иштирак едяряк бцтцн консерт програмларыны марагла излядиляр. Сюзсцз ки, бу онларын дцнйа эюрцшцня мцсбят тясир етди. Дцнйанын мцхтялиф юлкяляриндян эялмиш мусигичиляр дя фестивалдан чох разы галдылар вя халгымызын гонагпярвярлийи, Гябялянин фцсункар тябияти онлары валещ етди».

        Ону да гейд етмялийик ки, щюрмятли сяняткарымыз Фярщад Бядялбяйли дя щямишя олдуьу кими юз мащир ифасы иля тамашачылара эюзял мусигили анлар бяхш етди. Консерт програмларында Азярбайжан пианочулуг мяктябинин даща бир лайигли нцмайяндяси Ямякдар артист Мурад Адыэюзялзадя дя чыхыш етди. Фестивала кичик йашлы пианочулар да эялмишдиляр. Чцнки бурада щям дя устад дярсляри кечирилди. Яслиндя бу щям тяжрцбя мцбадиляси, щям бир-бирини танымаг вя бунун сайясиндя дя мцяййян пианосулуг мяктябляринин яняняляринин мющкямлянмясиня бир зяминдир.

        Гябяля Бейнялхалг Мусиги Фестивалы щяр бахымдан йцксяк сявиййядя тяшкил олунмушду. Одур ки, Фестивалын програмы чох зянэин вя рянэарянэ иди. Беля ки, фестивал чярчивясиндя кечирилян консерт програмларында мусигинин мцхтялиф ъанрларында йазылмыш ясярляр сяслянди. Бу ясярляри солистлярля бирликдя Дмитри Йаблонскинин рящбярлийи вя дириъорлуьу иля Исраилин Роноана симфониетта оркестри ифа едирди. Бу оркестрин ифасында Азярбайжан, рус вя гярб бястякарларынын ясярляри сяслянди. Мящз онларын пешякарлыьы сайясиндя Гябяля сакинляри дя бу классик нцмуняляря щейранлыгла гулаг асырдылар. Щансы гябяляли иля сющбят етдикся, мядяниййятимизя эюстярдикляри гайьы вя диггят цчцн мющтярям Президентмииз жянаб Илщам Ялийевя вя беля тядбирлярин реаллашмасында мцстясна ролу олан ханым Мещрибан Ялийевайа тяшяккцрлярини билдирир, ифачыларын чыхышларындан мямнун олдугларыны сюйляйирдиляр. Фестивалда иштирак едян эюркямли елм, сянят хадимляринин вя хариждян эялян гонагларын да тяяссцраты бюйцк иди. Йахшы оларды ки, бу йердя бязи фикирляря нязяр салаг:

        «Мян бу мющтяшям тядбири юз сечижиляримля бирэя излядим. Гябялядя бюйцк бир ел байрамы йашанды. Бу байрам юз мигйасына эюря тякжя вятянимизин дилбяр эушяси олан Гябяляни йох, бцтцн Азярбайжаны бир даща дцнйада таныдан бир тядбиря чеврилди. Бу фестивал чярчивясиндя мащир сяняткарларын ифасында классик мусиги нцмунялярини динлядик. Санки бу Шащ даьын ятяйиндя, бу Дямирапаран чайын саь-сол сащилляриндя йерляшян сых мешяляр, сяфалы йерляр ясил консерт салонларыны ютцб кечяряк бюйцк аудиторийа цчцн ясил сянят мябядэащына чеврилди.

        Мядяниййятимизин инкишафы истигамятиндя эюрцлян бу ишляр чох тягдирялайигдир. Бунлар йалныз бу эцн цчцн дейил, мядяниййятимизин эяляжяк инкишафы цчцн дя бюйцк зямин йарадыр. Бу мянада Гябяля Бейнялхалг Мусиги Фестивалы санки бир башланьыждыр. Бу щям дя щюрмятли Президентимиз жянаб Илщам Ялийевин Азярбайжанда кечирдийи дахили игтисади сийасятин бариз нцмуняляриндян биридир ки, инди Азярбайжанын ян ужгар йериндя беля бир тядбиря щяр жцр шяраит вар. Бу щям дя Азярбайжанын харижи сийасятинин ифадясидир. Бурада дцнйанын Азярбайжана мараьы мцщцм рол ойнайыр вя бунун ящямиййяти бюйцкдцр.

        Бу фестивал бцтцн азярбайжанлылара бюйцк бир щядиййя олду. Гябялядя бюйцк бир ел байрамы йашанды. Халга беля эюзял тющвяляр бяхш етдийиня эюря бу вя йа диэяр лайищялярин щазырланмасына ряваж верян, беля мцщцм тядбирляря дястяк олан Щейдяр Ялийев фондунун Президенти, ЙУНЕСКО вя ИСЕСКО-нун хошмярамлы сяфири, Миллят вякили юлкямизин биринжи ханымы Мещрибан Ялийевайа юз адымдан вя сечижилярим адындан бюйцк тяшяккцрцмцзц билдирирям. Бцтцн бунлар улу юндяримиз Щейдяр Ялийевин милли сярвятляримизин горунмасы вя тяблиьи сащясиндяки янянянляринин лайигли давамы вя халгын рифащы наминя эюрцлян мцщцм хидмятлярдир».

        Фяттащ Щейдяров
        Миллят вякили


       «Гябяля Бейнялхалг мусиги фестивалы Азярбайжан мядяниййяти цчцн йадда галан бир щадися олду. Бу фестивал гаршысына гойдуьу щям тяшкилати, щям бядии, щям дя тяблиьи мясяляляря там наил ола билди. Чцнки фестивала щазырлыг чох жидди вя щяртяряфли пешякарлыгла апарылмышды. Бу реэионларда кечирилян илк бейнялхалг тядбир олса да чох уьурлу, йцксяк мцтяшяккилликля баша чатды.

        Фестивал чярчивясиндя нязярдя тутулан консертляр, пианочуларын мцсабигяси, гонагларын Азярбайжанын гядим дийары олан Гябяля вя она йахын яразилярля танышлыьы вя с. мясяляляр йерли-йериндя юз щяллини тапды.

        Августун 13-дян 23-ня гядяр щяр ахшам кечирилян фестивал консертляри иля йанашы бюйцк бир пиано мцсабигяси дя олду. Бурада уьурлу йерлярдян бириня азярбайжанлы пианочу Тоьрул Щцсейнлинин лайиг эюрцлмяси бизим пианочулуг мяктябимизин бюйцк наилиййятидир.

        Фестивал консертляринин мусиги мязмуну да чох рянэарянэ иди. Классик мусиги иля йанашы, жаз ахшамы вя муьам ахшамынын кечирилмяси буна яйани сцбутдур.

        Беля тядбирлярин реэионларда кечирилмяси чох юнямлидир. Чцнки дцнйада беля бир тяжрцбя вар ки, хцсусян Авропа юлкяляриндя йай мювсцмляриндя эюзял туристик мяканларда беля фестиваллар кечирилир. Бу, щям туристляри жялб етмяк, щям дя о реэионун мяняви щяйатына бир рянэ гатмаг бахымындан мцсбят щалдыр. Одур ки, беля тядбирляр мядяниййятин тяблиьи цчцн чох юнямлидир.

        Фярящ Ялийева

        Азярбайжан Мядяниййят вя Туризм Назирлийинин
        Инжясянят шюбясинин мцдири, сянятшцнаслыг доктору,
        БМА-нын профессору

        «Мян Азярбайжан вя хцсусян Гябялядян бюйцк тяяссцратларла эедирям. Буранын инсанлары чох гонагпярвяр, мядяниййяти дя зянэиндир. Йахшы ки, бурада беля бир фестивал олду вя мян дя иштирак етдим. Бунун цчцн ханым Мещрибан Ялийевайа чох тяшяккцр едирям. Арзу едирям ки, щяр ил беля тядбирляр олсун».

        Оксана Йаблонскайа
        Америка

        «Бу фестивал мяня чох бюйцк тясир баьышлады. Бу мяним Дмитри Йаблонски иля иштирак етдийим илк фестивал дейил. Биз узун иллярдир ки, достлуг едир вя бирэя ишляйирик. Бу фестивалда мян Дмитринин Фярщад Бядялбяйли иля чох уьурлу чыхышларынын шащиди олдум. Бу эюзял тандемдир. Цмумиййятля, бу фестивал чох эюзял тяшкил олунуб. Яминям ки, эяляжякдя бу фестивал эянж истедадларын йетишмясиня дя йол ачажаг. Щазыркы фестивалда мяним якиз ювладларым –Даниел вя Александр иштирак едирляр. Онлар оркестрдя чалырлар.

        Гябялядя публика да чох йцксяк сявиййядядир. Бахмайараг ки, онлар профессионал мусигичи дейилляр, ифа олунан ясярляри марагла динляйирляр. Азярбайжан мядяниййяти вя Гябялянин туризм шяраити чох йцксяк сявиййядя олдуьундан бурада чалмаг вя охумаг инсана бюйцк рущ верир».

        Михаил Гурфинэер
        Роноана Симфониетта
        оркестринин солисти

        «Мяни Азярбайжан мядяниййятинин бир голу олан муьам сяняти щейран етди. Йахшы ки, тяшкилатчылар фестивал чярчивясиндя беля бир консерт планлашдырыблар. Хцсусян ифачылар мяним чох хошума эялди. Цмумиййятля, бурада щяр шей чох эюзялдир. Нювбяти фестиваллара да эялмяк истярдим. Арзум будур ки, бир дя Азярбайжана, Гябяляйя эялим вя сизляри эюрцм, щям дя муьама гулаг асым»

        Александр Йаблонски
        Пианочу

        Гябяля Бейнялхалг Мусиги фестивалы иля баьлы беля фикирлярдян чох нцмуня эюстярмяк олар. Чцнки бу мющтяшям тядбир щамынын цряйинжя олду. Щятта, йахшы хатырлайырам ки, муьам ахшамы кечирилян эцн демяк олар ки, бцтцн гябялялиляр орайа топлашмышдылар. Консерт башлайан заман щава дяйишди вя йаьыш йаьмаьа башлады. Йаьан йаьыш инсанларын муьама олан мящяббятини ислада билмяди. Щамы нежя вар, еляжя дя йерини тутараг динлямякдя давам етди. Мян бу жящяти муьамы бялкя дя илк дяфя ешидян харижи гонагларда да мцшащидя етдим. Ону да гейд едяк ки, муьам ахшамында Халг артистляри Айэцн Байрамова, Мянсум Ибращимов, Ямякдар артистляр Елчин Щашымов, Елнур Ящмядов вя диэяр ифачылар чыхыш едирдиляр. Ялбяття, инсанлара сяняти севдирян мусигинин эюзяллийи иля йанашы, щям дя ифачыларын мящарятидир. Гябяля Бейнялхалг Мусиги фестивалында истяр Азярбайжандан, истярся дя дцнйанын мцхтялиф йерляриндян мящз беля мащир ифачылар иштирак едирди. Яминик ки, беля тядбирляр давам олунажаг. Чцнки мцстягил Азярбайжан улу юндяримиз Щейдяр Ялийевин яняняляриня ясасланыр. Бу дащи шяхсиййят дя халгын рифащы йолунда мядяниййятин тяблиьини йцксяк гиймятляндирир вя йазырды: «Азярбайжан мядяниййяти щямишя инкишаф едяжяк, иряли эедяжяк вя йцксяляжяк».

       








Copyright by Musigi dyniasi magazine
(99412)98-43-70